13.03.2017 10:27
для всіх
110
    
  3 | 3  
 © Георгій Грищенко

Похмурніли панове

Чого похмурніли, панове, 

Крокуєм, невже, не туди, 

Не в спільне майбутнє чудове

Й нам знов не минути біди.


Чи може вас мучить сумління, 

Що ви збудували не те

Й даремне було устремління

Відкинуть морально святе.


Чи ви похмурніли від того, 

Що наше скупили майно

Нащадки екс-графа Толстого

Й рахують прибутки давно.


Це добре, що ви похмурніли, 

Що думка до дії жива, 

Що, врешті, до бою змужніли

За національні права.



м. Київ, 07.08.02.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.03.2017 09:23  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш правильний і вчасний. Шкода, але у нас часто виходить тупати "не туди". Як той Лєнін казав "Шаг впєрьод, два шага назад". Тому ми ще й досі совки, і ворогу вдається наші землі відхапувати... (((

 13.03.2017 15:25  Марянич Михайло Мико... => © 

До змужніння нам ще мужніти і мужніти...Нажаль.

 13.03.2017 14:46  Серго Сокольник => © 

Та тільки коли змужніли, виявилось, що все вже розкрадено і ми самі продані. Нажаль...