15.03.2017 10:19
for all
79 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Зав`ялова Валентина

Злетіти



Чому, як сніги розтануть

І сонце засяє в небі, 

Або восени опівдні -

Ну, хто це пояснить, хто? -

Лишень угору погляну

І хочу чомусь злетіти, 

А десь там внизу дерева, 

Будинки, малі авто…


Літак непотрібен зовсім, 

Повітряні кулі зайві, 

Хай бабкою гелікоптер

У справах своїх летить.

Ні, руки підняти просто, 

Як пташка крильми махнути, 

Ще раз – і ти у повітрі…

Чудова, чарівна мить!


Ми всі в дитинстві літали, 

Пташата веселі і вільні, -

Як сходив вечір на землю, 

У ліжечку, в теплім сні.

Літаючи підростали...

А кажуть, душа – дівчатко…

І знову хочеться в небо

Дорослим, тобі й мені.



Харків, Березень 2017 р

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.03.2017 21:22  Брама => © 

Щось є у Вас поетичне ... Буду слідкувати. 

 18.03.2017 13:20  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую! Я читаю Ваші коментарі наче якісну прозу... 

 15.03.2017 10:23  Тетяна Белімова => © 

Чудові рядочки, пані Валентино, дуже сподобалося!
Чомусь пригадався старий радянський фільм для дітей "Мері Поппінс, до побачення", особливо той моменти, коли дорослі катали на каруселі самі себе маленьких)))
Дуже зворушливо!