Рани на двох
За мотивами к/ф «Отаман Кодр»
Світанковий розпався туман,
Два Кохання злилися в одне,
З ран розчахнутих крові потік
У червоне фарбує ріку.
Ледве, ледве іде отаман,
Спить Кохана на любих руках,
Кулі ставлять карміновий карб
І обтяжують ношу тяжку.
Панська лють за межею давно,
Синя Річко, подружжя приймай,
Хай спочинуть в обіймах вони.
За Кохання – найвища ціна…
Червоніє багряно Дунай,
Ворогів непорушна стіна,
Чорну Хмару стрічає Земля,
Хвиля пестить закоханих двох…