23.03.2017 01:59
для всіх
141
    
  4 | 4  
 © Борис Костинський

Український шлях

Український шлях

Роками в темряві намацували шлях.

Гатили в українськість гострий цвях.

Тремтіли, озиралися, боялись.

У три погибелі перед Кремлем згинались.


Нарешті Бог дав схвалу і розраду -

Все ж подолали споконвічну зраду!

Москаль за це прийшов, щоб убивати.

Повзе гнила з куфайок руських вата.


Але тризуб наточений, мов бритва.

Лунає українською молитва.

Гілляк достатньо - вистачить паскудам, 

Перевертням, засланцям та іудам!


Стяг героїчний гордо майоріє.

У полі вітер вільний славу віє.

Нехай тепер ховається сволота

До свого, "чіста рускава", болота!


06.09.15р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.03.2017 22:09  © ... 

{#}

Дякую! Та ти неначе писала на цей вірш відгук на ТС...

 25.03.2017 16:49  Надія Крайнюк => © 

О! Борю, а чому я раніше не бачила цього вірша? Гостро, злободенно і сильно! Дякую!

 23.03.2017 10:34  Тетяна Белімова => © 

Аж зморозило від Ваших слів, пане Борисе! Ніби стройовий марш! Могутньо! Так, як і має бути!