23.03.2017 11:21

для всіх

268

4 | 4

 © Оля Стасюк

Березневі сутінки

Пташки кричать в любовному екстазі. 

Найперші квіти – лагідні, як шовк. 

У золотій передостанній фазі 

Над парком місяць сторожко зійшов. 

Ще сутінки. Ще небо бірюзове. 

Шпаки злітають у глевку блакить 

І так надміру повняться любов’ю,  

Що та любов їм в крилечках тремтить. 

У парках вітер лащиться, не нищить. 

Любов’ю ледь не крапотять вуста. 

Найменша квітка в березневій тиші 

Блищить під ліхтарями, як кристал. 

Шпаки в останнє рвуться стоголосся. 

Грозиться небо з заходу дощем. 

Останні березневі ночі млосні 

Кидають землю у солодкий щем.