На Березі
Філософське
На березі…
Сонечко
Гріє Небесну Блакить…
Чолов’яга
На березі річки сидить…
Не милується природою,
Не співає пісень,
Слухає за городами
Далекий собачий
«Побрехень»…
Напівглухий і вже –
Абсолютно тупий,
Чекає
(І як йому не «очортіло»),
Коли пропливе
Повз
Ворога «тіло»…
А ось і ворог
Пливе, не йде на дно,
Каже: «Ти сам вже
Здохлий
Давно,
До всіх афоризмів
Обом нам байдуже,
Стрибай у ріку,
Скупаємось, «враже-друже!»