Помалу старію. Мені щось не сумно від цього.
Розмірений спокій моїм співрозмовником став.
А втілені мрії, зникаючи за перелогом,
Лишають на згадку перелік незроблених справ.
Помалу старію. На гамірних днів шарпанину
Дивлюся крізь пальці і осторонь наче стою.
Я маю надію відчути в людині – людину,
Нехай перевтомлену, але знайому, свою.
Дрогобич, 7.04.2011
