Хто в дзеркалі
страшилка
Сказав чемненько «на добраніч»,
Ввімкнув старесенький нічник.
З самим собою я віч-на-віч,
Фортепіано, стіл, свічник…
Та раптом з дзеркала на мене
Війнуло поглядом мерця!
Обличчя синє і шалене…
Я ухопився за стільця
Й присів неквапливо зкраєчку,
А зомбі зуби показав.
Мене аж кинуло в гарячку,
Посохлі губи облизав
І став я пильно придивлятись
У люстро нишком, віддаля.
Уява вміє забавлятись,
Бо синій зомбі – зблідлий я!..
Київ, 29.03.2017