Ганна Коназюк Хто в дзеркалі
Сказав чемненько «на добраніч»,
Ввімкнув старесенький нічник.
З самим собою я віч-на-віч,
Фортепіано, стіл, свічник…
Та раптом з дзеркала на мене
Війнуло поглядом мерця!
Обличчя синє і шалене…
Я ухопився за стільця
Й присів неквапливо зкраєчку,
А зомбі зуби показав.
Мене аж кинуло в гарячку,
Посохлі губи облизав
І став я пильно придивлятись
У люстро нишком, віддаля.
Уява вміє забавлятись,
Бо синій зомбі – зблідлий я!..
Київ, 29.03.2017
22.11.2023 18:27 KотБаламут => © |
Ганна, доброго дня. Я хочу покласти ваш вірш на музику, ви не проти? |
31.03.2017 13:33 Серго Сокольник => © |
 Здригався у кошмарнім сні... |
30.03.2017 22:13 Олена Коленченко => © |
 Анічко, в тебе, що лірика, що страшилки, все гарно виходить!!!Талант!!!) |
30.03.2017 15:37 Душа. Ольга Липа => © |
 Пані Ганно, в мене аж мурашки по шкірі))) Гарно! |
30.03.2017 07:35 Тетяна Белімова => © |
|
29.03.2017 22:26 Віктор Насипаний => © |
 страшилки перед сном )) |
29.03.2017 15:44 Панін Олександр Мико... => © |
 Якщо у Дзеркалі |
.gif "{#}")
Оце так штука)))) То вже справді великі очі у страху))) Потішила!