Поезія. Катулл
Світові Поетичні Скарби.Давньо-Римська Поезія. Катулл. латинська поезія Катулла у перекладі
СВІТОВІ ПОЕТИЧНІ СКАРБИ. ДАВНьО-РИМСьКА ПОЕЗІЯ. КАТУЛЛ, V.
ДАВНьО-РИМСьКА ПОЕЗІЯ.
КАТУЛЛ, V.
1. життя, дорога Лезбіє, даремне без любові:
спостерігання суворих старших
коштують копійчину- за пораду- шеляг:
лише осуджують й сміяться.
один день йде за другим, сонце повертає,
але, коли, ми, враз, пішли, не повертаємо ніколи;
коли, до нас приходить ніч, то - назавжди.
дай мені тисячу цілунків, потім - ще із сто,
а, потім - іще тисячу, і, знову- сто,
а, потім, знову тисячу, і сто іще,
а, коли поцілунків зробимо багато тисяч,
забудьмо їх лічить. краще й не знати-
це привернути може чиєсь око заздрості,
коли дізнаються, що робимо ми так багато поцілунків.
The Poetry of Catullus/Translated by C.H. Sisson. With the complete Latin text.- NY: The Orion Press, 1967. / с. 19/
переклад Івана Петришина
КАТУЛЛ: Ix.
IX.
Веранію, із усіх моїх друзів,
мені ти в триста тисяч найдорожчий.
ти повернувся до своїх Пенатів
з любові до братів й старої матері?
це- радість й новина для мене!
побачу я тебе в безпеці, порозмовляєм про Іберію,
її місця, відомості, народи,
який твій шлях; і прихилиш свою голову до мого плеча,
і поцілую я твої усміхнені уста і очі?
Хіба хтось із людей щасливіший від мене
у цю хвилину, чи знає радість більшу, від моєї?
(сс. 23-24)
ДАВНьО-РИМСьКА ПОЕЗІЯ: КАТУЛЛ, XLIX
найкрасномовніший внуку Ромула,
посеред всіх дотогочасних, Марку Тулію,
посеред тих навіть в роках найближчих,
подяки щонайвищі шле тобі Катуллій,
найгірший із усіх поетів Риму,
що пише про найкращого патрона
переклад з латини - Івана Івановича Петришина
КАТУЛЛ, ХХХІІІ, с. 50.
найкращі злодії купалень,
батько і син здівичений, Вібеннії;
права рука у батька брудніша, ніж в усіх,
у сина - зад не знає спину:
чому б їм зараз не піти у вигнання?
бо так: всі знають про злодійство батька-
у обидвох є слава й волохатії зади,
ніхто вже сина більш твого не купить для утіхи.
(с.50)
переклад Івана Петришина.
МОРАЛьНІ ВИБРИКЕНьКИ
XCIII.
не надто намагаюсь догодити, Цезаре, тобі,
й не хочу знати, чи волосся в тебе біле чи не біле.
XCIV.
зроблений прутень, прутень, що зносився? звичайно,
є, як кажуть, горщик смердить, чим накипів.
(s.170)
CVI.
як бачать аукціоніста з гарним хлопцем,
хто не подумає, що хлопець продається?
(s. 178)
переклад з латини- Івана Петришина
USA, March 2017