05.04.2017 23:29
Без обмежень
104 views
Rating 5 | 2 users
 © Олександра

До Великодня

Вже весна, і свята, і сміх...

Тільки знову... стікала кров

За людський непрощенний гріх.

За безмежну святу любов.


І як світло згасає в нас, 

Коли совість не дасть протест

Не злікує нас довгий час, 

Ми самі несемо свій хрест.


І у цю весняну пору, 

В світі темряви, зла, й тривог

Ще тримає руку твою

Батько твій, наш Спаситель. Бог.


Він прощає і поряд йде, 

Він веде до святих небес...

Він до світла завжди веде...

Він сьогодні за нас воскрес.




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.04.2017 10:24  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую!!! 

 07.04.2017 10:23  © ... => Олена Вишневська 

Спасибі)  

 06.04.2017 09:41  Тетяна Ільніцька => © 

Чудово і натхненно! 

 06.04.2017 09:33  Олена Вишневська => © 

Публікації автора Олександра

Літературні авторські твори, вірші, проза, публіцистика та інше