Розквітлі дні
Упали стіни за холодну зраду.
Я ще жива? Скажіть, чи я жива?
Димовий вітер грає серенаду,
Розквітлі дні просочує трава.
І серце, серце... Боже! Досі б`ється.
Спасибі, сонце, за останній злет.
Коли моя душа ще раз спіткнеться,
Я попрошу світила у планет.
І спомин тихий, лагідний, болючий
Розвіє хмари і відпустить дощ.
Чомусь всі люди вже такі колючі
На тих мільярдрах перебитих площ.
І ніч прощає не забутий смуток,
Весна вкладає спати ліхтарі.
...Хтось прихопив з вокзалу незабудок
І лагодив розбиті кораблі.