10.04.2011 11:44
-
701
    
  17 | 17  
 © Тарас Іванів († 2012)

Іскри надії

Ми довго пливем в течії 

Крижаних цих відносин, 

Ласкаве навіть сонечко 

Зігріти їх не просим. 


Ми звикли так, за ці роки 

Життя, які вже збігли, 

У ній розмилися уже, 

Кінця майже добігли. 


Ми вниз, ми річкою тією, 

Пливем, як суміш - без душі. 

І особистістю своєю 

Уже не хвалимся в тиші. 


Увесь потік цей в океан 

Несеться- ллється людська муть. 

І лише іскорки не жданні 

Так рідко інколи ще промелькнуть. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 15:48  Оля Стасюк 

 03.10.2011 20:39  Каранда Галина 

шукайте іскорки!

 03.10.2011 17:50  Тетяна Чорновіл 

Я їх чомусь не бачу... Сама муть... (((