С. Ч.
початок вже минув
і до кінця шляху далеко -
так легко мріється іще
...і помилятися
так легко...
і далі йти,
не їсти і не пить,
без нарікань, без крику... -
і так завжди,
коли в гортані сухо
і за спиною крила
вже до надій,
безвладні,
не несуть...
надій нема!
де відшукати суть
удач і чистоти?!. -
хоч перемий весь світ
по кісточкам і нервам.
нема в стосунках простоти,
високих слів...немає.
оце лиш тільки віра
і відстані до стріч,
і тихий плач,
і біль,
і дощові світанки,
і скрип орелей
на вітрах,
і сум,
і сподівання... -
і знов дорога,
знов у путь -
час зачекався
вельми...
