Пригода під час екскурсії до Торонто
У Торонто, у самому центрі,
він сидів і руку простягав.
Та ніхто з людської круговерті
не підходив і не подавав.
Та й для чого? Він робить не буде,
а, усе назбиране, проп`є...
Раптом: "Люди ми, чи вже не люди?!", -
наче струмом мою жінку б`є.
Бачу - витягає хутко бакса,
в руку жебраку його сує
й каже: "От, шкода, не знаю такси.
Може долар тут ніщо не є..."
Ми пішли, співали наші душі -
наділяти ж - краще, ніж просить.
Після того їли з рисом суші,
й згадували знов приємну мить.
І подумав я: ми - з України,
а, гляди ж, канадцю подали...
Чом же у жебрацтві Батьківщина?!
Чом же не виходить із імли?!
12.01.2000р.
