Гітара

з рубрики / циклу «Тереотично»

Забута гітара дзвеніла над вітром піснею,

Її розбирали на струни і били дерево в такт.

Вона залітала у вікна сумною сірою вісткою

І брала для себе в сонця перший короткий антракт.

Вона все стихала-жила-помирала-дихала.

Потерті віконні рами її не пускали в дім.

І вперше з людського, безсовісно-шумного вихору

Чиїсь теплі руки забрали її від стін.

Сховали у вуличній музиці і тихій мелодії зречення,

Під неї співали ритмічні сенси буття.

Вона не вважала тепер, що навіки приречена,

У теплих хлопчачих руках розуміла життя.

Гітара зривалась на голос, охрипло тримаючи ноту,

І кашляла, щоб позбавлятись столітнього пилу.

В обірванім танці з чужого старого блокноту

Гітара нарешті відчула, що знову щаслива.