Неначе повітряний змій
Неначе метелик барвистий прийдешнього літа
Змій рвався угору, хотів якнайвище злетіти.
Та вітер зірвав з мотузочка і кинув на віти.
Скінчилося все, він лишився на гілці висіти.
Як тішимось ми, коли доля дарує свій усміх!
Та в смужку життя і десь поруч чатує неуспіх.
Учора - радів, а сьогодні зазнав ти невдачі…
Мов хлопчик за змієм, за марними мріями плачеш.
Харків, Квітень 2017 р
