24.04.2017 14:12
for all
125 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Зав`ялова Валентина

Неначе повітряний змій

Неначе метелик барвистий прийдешнього літа

Змій рвався угору, хотів якнайвище злетіти.

Та вітер зірвав з мотузочка і кинув на віти.

Скінчилося все, він лишився на гілці висіти.


Як тішимось ми, коли доля дарує свій усміх!

Та в смужку життя і десь поруч чатує неуспіх.

Учора - радів, а сьогодні зазнав ти невдачі…

Мов хлопчик за змієм, за марними мріями плачеш.



Харків, Квітень 2017 р

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 29.04.2017 22:39  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую! Але треба немало прожити і пережити, щоб зрозуміти це. 

 29.04.2017 22:38  © ... => Надія Крайнюк 

Дякую. Дуже приємно зустріти україномовного літератора з Харкова. 

 27.04.2017 21:47  Тетяна Чор... => © 

Так і є! Вірш чудовий! Без смужок неуспіхів не такими відчутними і жаданими були б і усміхи долі!)) 

 26.04.2017 21:36  Надія Край... => © 

Дякую за чудовий, мудрий вірш! Хай щастить моїй землячці!  

 25.04.2017 22:53  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую за співрозуміння, пані Тетяно. 

 25.04.2017 09:07  Тетяна Бел... => © 

Так і є, пані Валентино...