І в цілому світі...
І в цілому світі, що змусив сплатити сповна
Ціну за свічадо тепла і розхристану віру,
Коли я сама собі стала подібна до звіра,
Ти потай зчитав на долонях моїх письмена,
Небачені досі ніким. Поверталась зима
До квітня, і я крізь сніги поверталась до тебе,
Приручена… /Наче, приречена йти на молебень
До губ твоїх, як до святині, бо досі німа
Була, та пізнала, що слово так личить вустам
Моїм./ Коли я, непокірна, зневажила зграю
Свою й не посміла змовчати до тебе «кохаю»,
Ми зникли з росою, плітки залишивши містам.
.gif "{#}")
