17.09.2019 11:21
для всіх
179
    
  2 | 2  
 © Шевченко Тарас

Тяжко-важко в світі жити

Тяжко-важко в світі жити

Сироті без роду:

Нема куди прихилиться, –

Хоч з мосту та в воду!

Утопився б молоденький, 

Щоб не нудить світом;

Утопився б, – тяжко жити, 

І нема де дітись.

В того доля ходить полем, 

Колоски збирає;

А моя десь, ледащиця, 

За морем блукає.

Добре тому багатому:

Його люди знають;

А зо мною зострінуться –

Мов не добачають.

Багатого, губатого

Дівчина шанує, 

Надо мною, сиротою, 

Сміється, кепкує.


"Чи я ж тобі не вродливий, 

Чи не в тебе вдався, 

Чи не люблю тебе щиро, 

Чи з себе сміявся?

Люби ж собі, моє серце, 

Люби, кого знаєш, 

Та не смійся надо мною, 

Як коли згадаєш.

А я піду на край світа...

На чужій сторонці

Найду кращу або згину, 

Як той лист на сонці."


Пішов козак, сумуючи, 

Нікого не кинув.

Шукав долі в чужім полі

Та там і загинув.

Умираючи, дивився, 

Де сонечко сяє...

Тяжко-важко умирати

У чужому краю!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!