Травнева ніч
Травнева ніч... Сполохана душа
Любові неземної спрагло просить -
Лише зажди, мене не полишай,
До неї верне моя стигла осінь.
Адже я юна, серцем молода,
Ти не дивись, що сніг мене завіяв,
Спливають поспіхом лише літа
Ну а душа, душа моя ясніє.
Стає мудріше, грань її тонка,
Складає рими і живе у віршах,
Нить Аріадни - ліра золота,
Веде в сади, де розквітають вишні.
Там відчуваю молодість свою,
Дитинства радість та щемливі мрії,
Не полишай, любове, я молю -
Залиш мені останньої надії.
