Судді
Шановні, Судді, Вас прощати буду
За долю осуду без суду,
За мовчазну байдужу згоду,
За небажання чути крик з народу…
За те, що у біді підняти
Не побажали із колін,
В пітьму примусили погнати
Невинну совість на уклін.
Під вашим осудом і злістю
Погасло сяйво двох очей,
Єство пройняла слабкість млістю,
Пропала щирість всіх ідей.
***
Гірке вже минуло, зло стліло,
В душі тільки б’ються слова:
«Не варто нам гнутися в бублик,
Бо правда ще в світі жива»!..