Дівчинка-помилка
Твоя маленька дівчинка-помилка.
Таких як вона сотні,
Дивляться, усміхаються
Такі милі та безтурботні.
Твоя маленька дівчинка-помилка знає про тебе усе
Знає про усі твої сни
Знає, як сильно боїшся весни й глибини
Вона відчуває усі почуття твоєї вини.
Вона любить море і гори, п’є дешеве вино
Ти з нею хоч на самісіньке дно
Ти з нею хоч на край світу
Твоя маленька дівчинка-помилка обожнює зів’ялі квіти
Говорить: «я себе колись таки вб’ю оцими римами
Ти лише не слухай мене, не вір мені
Бо такі помилки, як я, часто стають фатальними»
А в неї очі горять вогнями,
Й слова, що завжди виходять печальними.
Твоя маленька дівчинка не вміє любити
Часто втрачає рівновагу в себе на кухні
Б’ється струмом, кидає слова, наче метеорити,
Думає, що вони всемогутні.
Каже: «якщо я колись згорю, падаючою зіркою,
Ти, мій любий, згориш також»
Між вами немає кордонів чи огорож
Вона просто говорить, а в тебе німіють пальці
Бо так говорять психічно хворі, мудреці чи зухвальці.
Вона просто дивиться в очі,
І в твоїх починають бриніти сльози.
Вона не вірить в майбутнє, не вірить в астрологічні прогнози.
Але знову кладе тобі руки на плечі:
«Не тікай, не плануй власної втечі.
Я колись себе замучу, вб’ю поезією й вином,
Але поки я з тобою, з понеділка до понеділка.
Я з тобою.
Твоя маленька дівчинка-помилка»
04.05.17
