11.05.2017 09:38
for all
428 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Георгій Грищенко

НавІщо старість

Ну навіщо старість нам здалася, 

Нащо болі в спині та ногах

І нудьга, що п`явкою впилася, 

І тяжке безсоння по ночах.


Чи не краще в зрілості померти, 

Щоб ніколи старості не знать, 

Щоб від юних не приймать пожертви, 

І ціпок ніколи не тримать.


Кажуть юних треба научити

Як і що робити у житті, 

Ще онуків радісно любити

Перед тим, як щезнуть в небутті.


Та старих хто слухає поради, 

Їх помилки хоче врахувать, 

Відсвяткують круглі їхні дати

Й залишають в самоті страждать.


Наша старість згубнеє страждання, 

Ще й минулим сповнені мізки, 

І даремні наші намагання

Щось залишить добре на віки.


Ну навіщо старості чекати, 

Ну навіщо в немочі вмирать, 

Краще було б старості не знати, 

Неміч в тіло й душу не пускать.



м. КиЇв, 19.02.03.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.05.2017 11:52  © ... => Тетяна Чорновіл 

Згоден з Вами. 

 14.05.2017 13:59  Тетяна Чорновіл => © 

Мудра істина! Ну її, ту старість!
Чи ж є час у нас, молодих, про неї думати?))) 

 12.05.2017 13:35  © ... => Серго Сокольник 

Згоден. 

 12.05.2017 01:54  Серго Сокольник => © 

Та на фіг тая старість? Пишем вірші на віки)