16.05.2017 20:17
Без обмежень
76 views
Rating 5 | 2 users
 © Панін Олександр Миколайович

Залізний Чоловік 2

Глава 2 Палаючий Кратер

Казка - страшилка

Біжать Морячок і Старенька,

Турбується вона про нього, 

Наче рідна ненька.


Вибігають на берег скелястий, 

Дорогу освітлює Місяць Ясний.

Аж ось – кратер із розпеченою лавою, 

Обертається втеча небезпечною забавою.

Чутно позаду кроки залізні -

Переслідувач з гуркотом слідом лізе.


Вибігає Залізна Потвора до самого вулкану, 

Гарчить: «Моряче, зараз тебе дістану!»


Моряк стоїть на краєчку кратера, 

Адресує Потвору до пекельної матері, 

На свій годинник поглядає скоса

лівим оком

(Знайшов годинник

на кораблі затонулому

ненароком.)


Маленька стрілка на цифрі 12 застигає, 

А довга стрілка цієї самої цифри добігає.


Стрибнув Чоловік Залізний, мов тигр, 

А Старенька його підштовхнула у бік!

Жахливе із лавою смертельне вінчання, 

Дикий крик, страхітливе, жахливе гарчання!


«Кінець йому, розчинився він!

Жбурляй услід

Годинником своїм!»


Годинник

лава розпечена ковтнула, 

А слідом за ним Стара стрибнула

І дуже швидко її хвиля на скелю повернула!

І більше вона не була стара -

Стояла перед Моряком жінка красива, 

Молода, струнка!


«Цей Чоловік – мій рідний син, 

Небезпечними науками захопився він, 

Ставив досліди, 

на собі носив прилади, 

Не врятувався від Залізної біди!


Так з’явився Залізний Чоловік, 

потворний і злий, 

Знищити мріяв цілий світ людський.

Цього годинника йому не вистачало, 

Щоб уся Земля беззахисна стала.

Благала його припинити пекельну гру, 

Він мене обернув на древню стару!

Міг цей годинник запалити світову війну, 

А міг повернути молодість втрачену.»


Аж ось вилітає

із розплаву кольору синього

Дитя маленьке, лагідне і красиве.


«Це – мій синочок, моє малятко, 

Ми можемо життя розпочати спочатку!»


Моряк і жінка обмінялись посмішками

І закохались, не коливаючись анітрошки!


Втрьох покинули високу гору, 

Втрьох пішли додому, 

Посміхалися повсякчас, 

Буде усе у них гаразд!


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 16.05.2018 14:40  © ... => Лора Вчерашнюк 

Радує, дякую, Шановна пані Тетяно! 

 16.05.2018 13:38  Лора Вчерашнюк => © 

Сподобалось)))))) 

 16.05.2017 22:22  © ... => Олена Коленченко 

Дякую, шановна пані Олено. Усе повинно добре закінчуватись. Хоча б у страшилках! 

 16.05.2017 21:10  Олена Коленченко => © 

Мені подобаються страшилки, коли все так добре завершується.....и стали они жить-поживать да добра наживать...)) 

Публікації автора Панін Олександр Миколайович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо