Крила ночі
Ніч над містом розкинула крила.
Тільки зорі нам душі бентежать.
Сонних марень нас ковдри накрили
І думки уже НАМ не належать!
І керує уже ТОЙ ХТО знає,
Що найбільше нас зараз хвилює.
Повсякденне нехай зачекає-
Наша пам’ять на правду полює!
І здається мені що я краще
Бачу все крізь заплющені очі.
Тануть спогади, може найтяжчі.
То КУДИ ж принесуть крила ночі?