Куме
Ану-бо куме, поміркуєм
Нащо халепа нам така,
Як трохи вип`єм, то сумуєм,
А не танцюєм гопака.
А пам`ятаєте бувало
Горілка, танці та дівки
Аж поки зовсім не світало,
Ото гуляли парубки.
Тоді нічого не жаліли,
А ні печінки ні чобіт,
Покуштувати все хотіли,
Пізнать великий білий світ.
Тепер у нас немає спраги,
Душа не прагне щось пізнать,
В житті ми більше не салаги,
А добра стара мудра рать.
Ану-бо куме, не хмеліймо,
Нащо халепа нам така
Й себе даремно не жаліймо,
Удармо краще гопака.
Нехай з нас молодь посміється,
Що не танцюють нині так,
А нам і досі ще здається,
Що кращий танець, то гопак.
Що краще вірних мати друзів,
А ніж грошей багато мать,
А ворогам всім по заслузі
На здачу перцю видавать.
Не плазувати перед сильним,
Людськую гідність берегти,
І краще бути дуже пильним,
Себе щоб в рабстві не знайти.
м. Київ, 10.05.03.
