Клінічна смерть

з рубрики / циклу «Плач коханого»

Інсульт помітно відступав:

З’явилась жвавість, чиста мова,

Рухливість у обох руках,

Життєво кращі стали ноги.

Зранку поїла й похлинулась,

В трахею їжа їй попала,

Все тіло кашлем струсонуло

І серце битись перестало…

Клінічна смерть. Душа безсмертна

Не кинула ще тлінне тіло,

А по трубі вже мчиться безвість,

Яку втримати тут не сила.

Серце мовчить, немає пульсу,

Мізки до космосу злітають,

А лікарі шукають шанси,

Знання і вміння закликають.

Удар, укол, масаж жаданий

У тілі душу замикають,

Клінічна смерть - ще не останнє

І знов її в життя вертають!

Та стан середній став важким,

Пішла динаміка від’ємна.

А було стільки вже надій!

Та стало все хитке й непевне.

Чому так давляться старі,

Невже того, що хочуть жити,

Й ще щоб ходити по землі

Повинні часом їсти й пити?!

м.Київ, 25.03. 2017р.