05.06.2017 19:50
for all
47 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Панін Олександр Миколайович

В степу безкраїм…

Елегія

В степу безкраїм, темному,

журливім

Нечутним плачем обернувся

сміх, 

У місячному сяйві

мерехтливім

Колючим сріблом завмирає

сміх.


Лише самі страждання, сум

і втрати, 

Лиш безнадії нищівний

тягар

І різнобарв’я тьмяніє

агата, 

Мертвенне світло сіється

із хмар.


Маленький кущик мерзне

непомітний, 

Його байдужа хуга

замела, 

Він ще живий – Зорі далеке

світло

Йому дарує мить слабку

тепла.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 05.06.2017 22:08  © ... => Олена Вишневська 

Дякую, Оленочко! 

 05.06.2017 22:04  Олена Вишневська => © 

Чудово!!! Дуже сподобалось! 

 05.06.2017 21:18  © ... => Надія Крайнюк 

Дуцже вдячний, пані Надіє. 

 05.06.2017 21:04  Надія Крайнюк => © 

Дуже сумно. Щемливий вірш. ***Дякую.