Серед сколиханого степу
з рубрики / циклу «ми»
Востаннє я розкину руки.
У цій землі діди спочили
І спочиватимуть онуки.
По цій землі ступив уперше
Босеньких п`ят подавши звуки.
По ній діди ступали вперше
І врешті підуть мої внуки.
Під небом цим пізнав кохання,
Я нерозділеного муки.
Під ним діди мої кохали
Колись кохатимуть онуки.
В твоїх птахів, моя країна
Навчався я красивих звуків.
Моїх дідів пісень чарівних
Завжди співають хай онуки.
На твоє тіло моя рідна
Злетілись вороги, мов круки.
Діди їх били люто, гідно
Поб`ємо ми, і наші внуки!
