Ода черствості
Куди мені йти на початку моєї дороги?
Спіткнувся не раз. Та і я не безгрішний давно.
Я знаю: вина – покарання, добро – нагорода.
Але чи завжди, і чи так насправді воно?
Я вірю у честь, справедливість. Я вірю у правду.
Біда от: коли помиляюсь – пробачення не прошу.
Чи не заслужив я зараз хоча б на пораду?
Дорослі і мудрі, вернете мене «в колію»?
…Дорослі ідуть собі, кажуть про мене всяке.
Мене обсипає жаром гарячих слів.
І ніби вважають, що людям дано помилятись.
А я відчуваю, що світ мене не простив.