09.06.2017 07:38
for all
155 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Саня Малаш

Відчинити всі вікна. Мовчати години зо дві...

вірш

Відчинити всі вікна. Мовчати години зо дві, 

Наслухати, як літо чинить циклонам опір.

І забути, що там, у прогрітій бетоном безодні

Розгубилися перші кроки твої плоскостопі.


Малювати на стінах манною кашею сонце.

Зазирати у вічі не схожим на тебе нащадкам.

І боротися, наче з набридливим незнайомцем, 

Із одвічним питанням: «А що ж таки, справді, щастя?»


Ти щось маєш. Своє. Може, трохи не те, що просиш, 

Може, душу заюшила кров`ю оця монотонність?

Може, серце вкривають струпами вранішні роси, 

І ти мрієш про те, щоб тебе поховали в бетоні?


Але вікна розкриті, і літо пірнає в хату.

Знаєш, скоро ти вийдеш на волю, і все буде липень.

Сонце з манної каші всміхається волохато, 

І очима нащадків на тебе, одужалу, глипа.



Гоголів, червень 2017

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 22.10.2017 07:49  Каранда Га... => © 
 10.06.2017 15:53  Мальва СВІ... => © 

Сподобалось))