Назви «Своєю»
Коментар до вірша – «SYMPLY» Олена Вишневська
Навіть коли світ руйнує між нами мости.
Мить, що без нього, в зіницях ожинових снів
Скам’яніла.
Викрешу з пам’яті інших епох молитви,
З «Вірую» в кожному слові до Тебе, аби
В калейдоскопі крихкої мозаїки днів
Не зотліла
«SYMPLY» Олена Вишневська
Звечора, ніччю і зранку
У світанковім серпанку
Поруч із ним ти крокуєш роки,
Як Берегиня-Лілея.
Щоби від ран лікувалась душа,
Щоб до Кохання з тобою рушав,
Дотик твоєї сприйнявши руки,
Враз відчував би своєю.
Без відпочинку ведеш до мети,
Заздрість даремно руйнує мости,
Відігріваєш Коханого ти,
Сяєш Зорею.
Очі – мов сполох смарагдових трав,
Друга Коханий в тобі відшукав,
Він промовляє тобі молитви
І називає Своєю.