17.06.2017 23:00
only 18+
240 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Оля Стасюк

Зима над лиманом

Зима над лиманом

Далекий мій,  

Колись найближчий, друже! 

Надворі дощ. Півсутінки. Зима. 

Приходжу від людей чимраз недужа,  

Чимраз байдужа і чимраз сама. 

Вітри свистять, як древні ятагани. 

Скрегоче льодом в берегах лиман. 

О ти, котрого хоч тули до рани, -  

Якби ти знав, як зчерствіла від ран! 

Одна в хатині - холодно і пусто. 

Пишу листи - хіба пошлють вітри. 

Зайці стрибали. 

Винесла капусти. 

Не лиш мені так тоскно від зими. 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.06.2017 08:45  Тетяна Белімова => © 

Красиво, Олю, хоча і сумно... Люблю Твої формальні експерименти. А настрій минеться.

 18.06.2017 06:59  Каранда Галина => © 

я не знайла збоїв ні в римуванні, ні в ритмі, ні в застосуванні слів..
чудовий вірш.
От тільки в тебе календар збився!:))) Чого це ти посеред літа мерзнеш і скнієш?! (та жартую, жартую, не бийся:))) 

 18.06.2017 01:42  Саня Малаш => © 

Дуже чуттєвий вірш, у пастельних тонах. Потяг героїні до невідомого друга триває. Над римуванням варто попрацювати. Слово "пустий" в українській мові більше тяжіє за значенням до "нікчемний", ніж до "порожній". Враження від твору загалом позитивне. 

 17.06.2017 23:52  Олександр Новіков => © 

Цікаво куди зайці пострибали. У мене на роботі є два напарника, один Заєць, а інший Зайчиков. Разом два зайці 1,5 і 0,5