18.06.2017 01:54
18+
208
    
  5 | 5  
 © Саня Малаш

Давай розподілимо обов`язки...

Давай розподілимо обов`язки.

Ти будеш малювати рибок, 

Я — підписувати.

Або навпаки, кому яка різниця.

І, замастившись фарбами — 

В душ, 

Душа до душі —

Клеєм, мотузками, 

Цвяхами, шовковою ниткою. 

Рибки крізь шпарину підглядають:

Уперше в житті голу душу бачать

І ще одну голу душу, до неї приґвинчену.

Я б радила тобі не говорити віршами.

Ти радив би мені не фотографувати твоїх снів.

Але рибки, дідько, такі апетитні, 

Що мені якось ніяково називати їх людськими іменами.

Ну, а якщо називати — то тільки нашими, 

А втім, тебе йменували греки, 

Мене — євреї.

І все стародавні...

Не засинай, 

Поговори зі мною.

Хай рибки тебе послухають.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.06.2017 10:07  Ольга Білицька => © 

Гарно і незвично, сподобалось про душі - красива метафора!

 18.06.2017 08:31  Тетяна Белімова => © 

Ці рибки... Ох ці рибулі(((

 18.06.2017 06:52  Каранда Галина => © 

вірш цікавий, сподобався.
не зрозуміла фрази в передогляді: то автор вірша Світлана Рудикова, чи вона рибок називала??