Чом козаче?...
з рубрики / циклу «ми»
Вітер віє, дол хитає
По між хмарами летить.
В козака стиха питає
Чом сльоза в нього бринить?
Чом козаче, серце плаче?
Чом душа твоя болить?!
Коник мій лежить, не скаче,
З серця кров його біжить!
Повбивали отаманів,
Посікли моїх братів!
Почепили нам кайданів,
Здарували батогів!
Гонять гоном рідним краєм,
Десь в чужинську сторону.
Спать не можу, як згадаю,
Що лишив жону саму!
Що батьки старенькі биті,
Що не зораний ще лан.
Що багато в білім світі
Ще заручників кайдан!
Недогляжені ще діти
Ясла у скота пусті.
І лягають рясно квіти
Під обтесані хрести.
Я почув твою тривогу,
Вітер в небо здійняв вир.
Розповім про горе Богу,
Хай пошле країні мир!
