Тягнусь за болем
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Часто тягнусь за болем і часто сахаюся відстані,
Мій кораблик багряний сьогодні нарешті відчалив.
Я дружу з білим морем. Не шукаю загублені істини,
Я частіше лиш хочу холодного чорного чаю.
Мабуть, дивний цей світ. Я гублюся у тому, що знаю,
Не шукаю дороги лиш там, де раніше була.
І як страшно не було б дійти до останнього краю,
Замість вогнища прямо - сипле тепла зола.
Часто тягнусь за болем й збагнути постійно не можу:
Де те щастя, де правда, де власна любов?
І я думаю так не один день, а, справді, вже кожен.
Вже від запалу чистого в серці нутрує вся кров.