Горе Війни
Скорботний Спомин
Нашаровуються
на уламки
новітні руїни,
Наша Країна тріпоче
на зламі,
Зрошена рясно Земля
України
Багаторазово
Кривавим цунамі.
Страшні слова:
«Війна світова» -
Жахливий осот-пустоцвіт…
Чому
цю чуму
Скидає на Україну,
Раз по раз,
воюючий світ?
Бездумна, бездушна
Війни машина
Злизує, ковтає країни,
Руїни,
Природу, людські тіла,
Знищує все
дотла.
Кістяний застелює землю
килим,
Колишеться твердь…
З косою, у каптурі
білім
Безмірно втомлена Смерть…
Смерть Війну
не любить,
Не любить зайві вбивства
вона.
Війна все безтямно
губить,
Без розуму зовсім
Війна.
Не Смерть, не Війна
первісно винні,
не вони – Горя
Першоджерело.
Хоч разом сіють
і сіють
Чорне Зло!
Насамперед і найбільше
винні
Війни Палії,
Роздмухувачі Війни…
Зітри їх на порох,
Народе,
Спали,
Спини
Паліїв війни!
