Вишневі поцілунки...
Мені шепоче ніч твоє ім"я,
вишневими устами на світанку.
Терпкий смак вишні на моїх губах
а твої кроки на ранковім ганку.
Йдеш у світанок, повертаєш в ніч,
не зрозумію, сон чи наяву.
Вишневі поцілунки хоч залиш,
бо я без них і дня не проживу.
Червона вишня під моїм вікном,
з якої щастя в жмені ти зриваєш.
Солодка мить, напевно була сном,
та серце каже, що мене кохаєш.
Вишневі поцілунки смак терпкий,
червоним полум"ям горіло літо.
А ніч шепоче - ніжний, дорогий,
цвіла моя любов, вишневим цвітом.
Автор Лариса Мандзюк м. Львів.
м. Львів., 24. 06. 2017.
