16.04.2011 04:45
-
772
    
  17 | 18  
 © Тарас Іванів († 2012)

Пір’їнка

Лиш дотик пір’їнки, а очі в страху, 

Це вушко і шия горить. 

Сльози мерехтіння, цілунки в пусту, 

Отримати більше в цю мить. 


І шепіт пронизує голкою тіло, 

Вона покорилась, пливе… 

А він в поцілунках кружляє так мило, 

У ній щось залишить живе… 


Лиш миті у долі і крапельках крові, 

У казці два тіла несуть… 

Ці зіроньки, місяць, усе ніби в змові 

Іскринки живі приведуть. 


У ласках небесних народжених діток 

Немов на руках принесуть. 

І Бозя нам буде німий завжди свідок, 

Відправим їх в радісну путь. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.03.2012 15:54  Оля Стасюк