Пір’їнка
Лиш дотик пір’їнки, а очі в страху,
Це вушко і шия горить.
Сльози мерехтіння, цілунки в пусту,
Отримати більше в цю мить.
І шепіт пронизує голкою тіло,
Вона покорилась, пливе…
А він в поцілунках кружляє так мило,
У ній щось залишить живе…
Лиш миті у долі і крапельках крові,
У казці два тіла несуть…
Ці зіроньки, місяць, усе ніби в змові
Іскринки живі приведуть.
У ласках небесних народжених діток
Немов на руках принесуть.
І Бозя нам буде німий завжди свідок,
Відправим їх в радісну путь.