Чорні очі
Скоріш зірки на небі не засяють,
Скоріше води моря запалають,
Скоріше Місяць не осяє мої ночі,
Ніж я забуду ці чарівні чорні очі!
Мене блакитні очі не вражають!
На кучері руді дивится не бажаю!
Бо в мареннях задушливих ночей,
Я пью вогонь темнобурштинових очей!
Щоб очі сірі мене з розуму звели!
Тому не буть - хоч гори упадуть додолу!
Русявку не назву богинею ніколи,
бо ЧОРНІ коси мою душу сповилИ!
І
в домовину я, холодну й безучасну,
Візьму з собою блиск прекрасний
Двох карих зірочок, що вічно я люблю!
Іконою я очі ті зроблю!
І хай два Сонця, що безмежно я кохаю,
Мене, нарешті, відведуть до раю!