Крилата мрія
Я маю крила! Та чи маю?
Замріяно заплющу очі....
Злітаю! Крила розправляю...
Дарма, що дійство проти ночі.
Нарешті серце я звільнила
Від нерішучості і болю.
Буденності тяжке вітрило
Я відпускаю, прагну волі.
За всесвітом спостерігаю -
Співає тихо колискову,
І місяць в човнику гойдає
Моїх думок співоче слово.
Привітно в небі зорі світять
Натхненно Муза вже чекає,
Складаю вірш із ніжних літер,
В рядках цих щастя споглядаю.
Бо в кожнім слові щира правда
І суголосся заповітне.
З-за видноколу сходить ранок
Відкрила очі...Сонце квітне...