Грайливий гріх
Обпікаю до тебе руки, -
Ах, яка ти, як лань, прудка!
Намовляю тебе на муки? –
Ні – до солодкого гріха.
Та зніми же з очей облуду
І поглянь як усе цвіте!
Довго мучитись я так буду?! –
Все не так, і не тут, і не те...
То давай встановимо квоту:
Хто з ким буде, коли і де!
І пізнав я над ранням : цноту
Ти давно загубила вже.