Журавлі
Курличуть - кличуть журавлі
В далеку путь- дорогу.
Торкнулись крилами землі
До рідних, до порогів.
- Та як тепер без вас мені?-
Хлоп’ятко босоноге
Кололо п’ятки до стерні,
Взиваючи тривоги.
- Та ти, любаску, не журись,
Батькам рости на втіху,
А ми повернемось колись
В своє гніздо - на стріху.
Минуть літа, і на поріг
Сам станеш у тривозі,
І серед тисячі доріг
Свою шукати зможеш.
Курликнеш – кликнеш в майбуття,
Злетиш у путь – дорогу.
Та пам’ятай усе життя
Гнізда святі пороги.