09.07.2017 01:24

для всіх

117

3 | 3

 © Світлана Орловська

Вечір

Є речі незбагненні,

Є речі невловимі,

Як сонце полуденне,

Як небо темно – синє.

Як місяць геть уповні,

Зірки немов у жмені,

Колише річка сонно

Ті мрії нездійсненні.

Є літній вечір, тиша –

Таємна, загадкова

В руках своїх сховає

Закоханих розмову.

Є вітер поміж віти

І квіти на осонні,

І босоногі діти,

І мед на підвіконні.

Є яблук повен кошик,

Де осінь пламеніє.

Є кава у горнятку,

Що з ковдрою зігріє.

Цілує вії вечір –

Прихилюсь до подушки…

Обійме ніч за плечі –

Шепоче щось на вушко…

Ось сни мої близенько.

Я їх піймать бажаю,

Думки немов в полоні –

У казку поринаю…