08.08.2013 00:00
for all
176 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Людмила Бойко

Самотній вечір падає на плечі, 

Солодким голосом приваблює весна. 

Такі буденні і знайомі речі 

Тут бачив кожен тільки не вона… 

Неначе муза, легко так ступала, 

Торкаючись прозорої роси. 

Не знала зради, ворогів не знала. 

Була вона щаслива на Землі. 


Падіння і образ не відчувала, 

Краси і ніжності лиш тьмяний аромат. 

У мріях самовіддано літала, 

Всім дарувала посмішку у мільон карат. 


Змінилось все…Змінились люди й доля, 

Любов змінилася на черствість і обман. 

У кожного тепер своя неволя

Й фальшива маска, як тонка вуаль. 


Самотній вечір падає на плечі, 

Солодким голосом приваблює весна. 

Такі буденні і знайомі речі 

Тут бачив кожен тільки не вона…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.08.2013 10:33  © ... => Тадм 

дякую, приємно!!!)))
зміним:) 

 09.08.2013 09:26  Тадм 

гарно :). моє чудово. та все ж таки причеплюсь: замість "у мільон" дайте "в мільйон". 

 09.08.2013 00:25  © ... => Олена Вишневська 

дякую!) 

 08.08.2013 22:59  Олена Вишневська 

Сподобалось:-)