А я сьогодні...
А я сьогодні у сумній спокуті
Проводжу ніч. І келих на столі
Світ місяця ввібрав, немов цикуту...
Його ще пить... Аби лиш не пролить,
Немов сльозу, цей витончений трунок
По тій, спливаючій в нічну пітьму
Зі склянки, мов останній поцілунок,
Який на пам"ять назавжди візьму
В дороги даль, проторену внікуди...
Вона, можливо, приведе кудись,
Де ніби дотик стриманий розбудить
Ті почуття, що відійшли... Молись
Цій рідині- ти в себе увібрала
Сум спомину за тою, що пішла...
Я п"ю за те, щоб пам"ять не вмирала...
Я п"ю а те, щоб пам"ять ожила...
