Я скучив!
Светлане Науменко
Дивлюсь я в дзеркало і бачу по очах,
Як сильно за Тобою скучив.
За тим, як бог кохання по ночах
Тортурами нас милував і мучив.
І поцілунків мед, і радість володіння.
І біль екстазу, і чекання нетерпіння,
І кров солодку на прокушених губах,
І неминучої розлуки нестерпимий жах.
Я скучив за усім! Душа уже не відчуває болю.
І тільки по очах я бачу, як я скучив за Тобою.
