13.07.2017 17:47
лише 18+
110
    
  - | -  
 © Григорій Божок

Філосояія кінця

Філосояія кінця

Шукаєм в смерті вічний спокій, 

Котрий ще треба заслужити, 

Куди веде тяжка робота, 

Яку потрібно всім зробити.


Смерть несе нестерпний біль, 

Що не сумісний із життям, 

Й повзе до серця звідусіль, 

Приводить, врешті, до кінця.


Не від смерті мрець трясеться -

Від тЯжких, непосильних мук, 

Коли все трощиться і рветься:

Бо смерть - це болю абсолют.


Збороть його нема зусиль, 

Мозок кипить, серце палає:

Такий страшний, нестерпний біль, 

Що душу з тіла витісняє.


Мрець лежить з відкритим ротом:

В останнє кисень надихАть, 

Душа біжить від нього скоком, 

Мабуть, тепер вже не догнать.


Лиш з тіла відійшла душа, 

В круглих очах від здивування

Погляд враз потухшим став

Й навік спинилося дихАння.


Як поряд хто з своїх стоїть

Й померлому закриють очі:

В обіймах смерті вічно спить

Немов земля темніша ночі.


Вже п’ять годин, півні співають, 

Світло спокійно вимикають, 

Люди народжуються і помирають

І так життя завжди триває.


Тож будьте, людоньки, здорові, 

Онуків й правнуків ростіть, 

Щоб в ваших діях й кожнім слові

Радість свою в житті відчуть.


Не накоплюйте болячки, 

Не творіть і лишній гріх, 

Будьте мудрі і терплячі-

По два метри є для всіх.



с.Лозовий Яр, 2.07. 2017р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!