15.07.2017 07:41
для всіх
62
    
  1 | 1  
 © Степан Лепех

Поклич, Тарасе...

Порадь, Тарасе, нам, незрячим:

Як зняти родове більмо?

Чому (вже вільна) Ненька плаче, 

А ми, бач, муки терпимо?



Поглянь, Тарасе, на Вкраїну:

І, ніби, в вольній ми сім’ї –

Не гнобить нас Єкатерина, 

Вже є правителі свої.



Є стяг, є герб і гімн свій гідний –

Нема лиш мови і душі, 

А нашу правду в хаті рідній

Новітні топчуть паничі.



Чи люди справді подуріли:

Німі ідуть в нове ярмо, 

Чума Вкраїну підкосила, 

А ми покірно мовчимо!



Самі себе зовем “хохлами”

(Лиш олігархи є людьми ), 

Собі ж копаєм мовчки яму -

“І я не я, і ми не ми…”



Поклич, Тарасе: “Повставайте!”…

Зірвіть облуду із очей, 

Брехню навіки закопайте, 

В світ правди виведіть дітей!



20 січня 2003 року

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!