Формула буття
Не можна панам двом одразу служити:
Бо пана одного ти будеш любити,
А іншого знехтуєш у суєті, -
Отримаєш клопіт в своєму житті.
Не можна служити мамоні і Богу,
Бо матимеш в серці одвічну тривогу.
Не дбай про багатство, маєтки земні, –
Любов’ю і Правдою жий в кожнім дні!
Клопочешся денно завжди про земне,
А глянь же на птаха: не сіє, не жне,
Не дбає про одяг, про тіло своє,
Небесний Отець йому все подає.
Поглянь же на квітку чудесну – лілею,
Як всі ми у полі милуємось нею.
Вона не працює, ані не пряде…
Та розквіту час і для неї пройде.
Тож Правду шукаймо найперше у Бозі:
З Молитвою йдімо в щоденній тривозі,
Отець наш небесний завжди допоможе, –
Сьогодні і завтра подасть день погожий!