19.04.2011 00:00
-
564
    
  2 | 5  
 © Деміен Вінсачі

будьмо знайомi

подарувати тобі годинника

ти ж не вмієш обирати час для зустрічі 

що ти взимку робив, сни дивився? 

зараз хтось обіцяє увімкнути в небі опалення 

настрій теж би повинен поповзти доверху 

ба навіть стрибнути 

але зранку я заходжу до кухні, а ти вже там 

сидиш на широкому підвіконні 

якось так граціозно між старою попільничкою та смішним кривеньким кактусом 

запалив мою останню цигарку 

почуваєшся як удома 

а я тепер, навпаки, трохи чужий 

бо вчора мені наснилося літо 

і як я тебе упізнав? 

ти ж був значно меншим 

таким собі воронятком з перебитою лапкою 

що ж, залиш мені трохи диму 

так ось ти який, Смутку 

будьмо знайомі 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.04.2011 01:28  Наталка Янушевич => © 

Не втримуюсь від ще одного коментаря: дуже класно!

 19.04.2011 11:27  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий вірш!

 19.04.2011 09:39  © ... 

Дякую)

 19.04.2011 00:29  Наталка Янушевич => © 

Дуже гарно.